Словник термінів
Терміни, якими описують статичну електрику та її контроль. Наводимо українські терміни разом з англійськими відповідниками — щоб точно й однозначно формулювати запити виробникові (Fraser) і читати технічну документацію.
Явище та фізика
Статична електрика (static electricity) — надлишок або дефіцит електронів на поверхні матеріалу; заряд, який не тече, а утримується на місці.
Електростатика (electrostatics) — розділ фізики, що вивчає нерухомі електричні заряди та їхню взаємодію.
Електричний заряд (electric charge) — фізична величина, що визначає участь тіла в електричній взаємодії. Одиниця — кулон (Кл, coulomb).
Електрон (electron) — негативно заряджена частинка атома; саме її перехід між тілами створює статику.
Трибоелектричний ефект (triboelectric effect) — виникнення заряду під час контакту двох матеріалів і подальшого їх розділення.
Трибоелектрична серія (triboelectric series) — упорядкований ряд матеріалів за схильністю віддавати чи приймати електрони.
Ізолятор (діелектрик) (insulator / dielectric) — матеріал, що майже не проводить струм (плівка, пластик, скло); на ньому статичний заряд утримується.
Провідник (conductor) — матеріал, що добре проводить струм (метали); заряд на ньому не затримується, а стікає.
Індукція (induction) — наведення заряду в тілі під впливом поля сусіднього зарядженого тіла; на цьому ґрунтується робота пасивних розрядників.
Електричне поле (electric field) — область навколо зарядженого тіла, де діють електричні сили.
Розряд (discharge) — швидке вирівнювання заряду, часто у вигляді іскри.
Електростатичний розряд (ЕСР) (ESD, electrostatic discharge) — розряд статики, здатний пошкодити чутливі електронні компоненти.
Вимірювання
Поверхнева напруга (surface voltage) — величина, якою на практиці оцінюють заряд на поверхні (зазвичай приладом на відстані 100 мм).
Напруженість поля (field strength) — градієнт напруги в точці; зростає з наближенням до зарядженої поверхні.
Поверхневий опір (surface resistance) — опір поверхні розтіканню заряду; вимірюється в Ом на квадрат (Ω/□).
Провідність рідини (liquid conductivity) — здатність рідини (пального, розчинника) відводити заряд; низька провідність означає вищий ризик займання.
Усунення статики — методи й обладнання
Іон (ion) — заряджена частинка — атом чи молекула з надлишком або нестачею електронів.
Іонізація (ionisation) — утворення іонів у повітрі; основа нейтралізації статики.
Нейтралізація (neutralisation) — усунення заряду: поверхня притягує іони протилежного знаку, і заряд зникає.
Іонізатор (шина-іонізатор) (ioniser, static eliminator bar) — пристрій, що генерує іони для зняття заряду з матеріалу.
Активний іонізатор (active / powered eliminator) — живиться високою напругою й активно генерує іони.
Пасивний розрядник (passive eliminator) — працює без живлення, знімаючи частину заряду за рахунок індукції.
Антистатичний шнур (anti-static cord) — пасивний розрядник у вигляді шнура з провідними волокнами.
AC-іонізація (AC ionisation) — на змінному струмі; діє на близькій відстані, іони швидко рекомбінують.
DC-іонізація (DC / pulsed-DC ionisation) — на постійному (імпульсному) струмі; «дальнобійніша», діє на більшій відстані.
Генерація статики (пінінг) (static generation, pinning) — навмисне нанесення заряду для тимчасової фіксації матеріалу (напр., притискання крайки плівки).
Умови та безпека
Вибухонебезпечна зона (EX-зона) (hazardous / EX area) — зона з ризиком займання парів чи пилу; потребує сертифікованого обладнання.
ATEX / IECEx (ATEX / IECEx) — стандарти сертифікації обладнання для вибухонебезпечних зон (напр., прилад EX-715 для зон 1 і 2).